|
Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
Дарунок святого Миколая
Надія Черкес
Високо у небі жило собі Ангелятко. Воно було ще маленьким, і дорослі Ангели не давали йому поважних доручень. Ангелятко знало: якщо воно робитиме добро, то йому буде дозволено стати Ангеликом-хоронителем якоїсь дитини.
От настав грудень, і всі старші Ангели допомагали святому Миколаю готуватися до мандрівки на землю: майстрували іграшки у небесних майстернях, випікали різні смаколики у пекарнях, а потім пакували подарунки, надписуючи кожен пакуночок. А маленьке Ангелятко допомагало їм.
І ось настав морозний грудневий вечір. Засурмили золоті сурми, задзвонили срібні дзвони – і з Райських воріт вийшов сивобородий Святий Миколай.
Подивився на великі сани, доверху завантажені подарунками, і побачив біля них Ангелятка:
- Хочеш зі мною на землю, Ангелятку?
- Хочу... Дуже хочу! – прошепотіло Ангелятко.
- То поїхали!
Цілу ніч Ангелятко допомагало розносити подарунки. А під ранок зазирнуло у вікно хатинки, де жив хлопчик Івасик. Ані його листа, ані малюнка не було в Небесній канцелярії, тому й подарунка для нього теж не було. Ангелятко знало, що мама хлопчика вже давно лежить у лікарні, в далекому місті, а тато приходить додому пізно, коли Івасик вже спить. Ангелятко підлетіло до хлопчика і почало ткати йому гарний сон, де пахли квіти, співали пташки й лагідно всміхалася мама.
- Коли ти навчилося ткати такі гарні сни? – запитав Ангелятка святий Миколай.
- Мабуть, щойно, - відповіло Ангелятко й зашарілося.
- Що ж, - мовив святий Миколай, - нехай хлопчик лишається під твоєю опікою.
- Як? - Ангелятко не йняло віри.
- Думаю, ти зробило вже достатньо добрих справ, аби стати Ангелом-хоронителем, - посміхнувся дідусь Миколай.
- Це моя найбільша мрія! – Ангелятко не тямило себе від щастя.
- То нехай це буде для тебе моїм подарунком, - сказав Святий Миколай.
Ангелятко схилилося над Івасиковим ліжечком, погладило його по голівці й поправило ковдринку. І раптом на підлогу упав папірець, на якому нерівними буквами було написано: „Хочу, аби мені приснилася мама...”
Так у ніч напередодні Дня Святого Миколая здійснилося аж дві заповітні мрії – хлопчика Івасика і Ангелятка.
|
