Інформатизація освіти, що передбачає оптимізацію навчального процесу шляхом впровадження комп’ютерних методів навчання й тестування, спрямована на розвиток інформаційної культури людини, удосконалення змісту, методів і засобів навчання й доведення останніх до рівня світових стандартів. Отже, закономірно постає питання про оновлення педагогічного інструментарію, модернізації методик викладання дисциплін, максимальної їх орієнтації на задоволення освітніх, інформаційних та комунікаційних потреб сучасних учасників навчально-виховного процесу. Аналіз проблеми використання інформаційно-комунікацйних технологій (ІКТ) у навчально-виховному процесі засвідчує, що перехід до комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, раціональне поєднання інноваційних методів навчання з традиційними – складне завдання, що потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. А серед них – розробка відповідного навчально-методичного забезпечення для використання інформаційно-пошукових систем, гіпермедійних, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій. Досвід використання ІКТ, зокрема електронних навчальних комплектів (ЕНК), у професійній діяльності викладача іноземних мов дозволяє твердити про принципово новий підхід до організації аудиторної та самостійної роботи студентів, підвищення наукового й методичного рівня надання освітніх послуг, здійснення індивідуального підходу в навчанні, розвиток мотиваційної сфери, прагнення студентів до самостійної пізнавальної діяльності. Передумовою впровадження інноваційних засобів у навчальний процес, безперечно, є формування інформаційної культури як викладача, так і студента, тобто набуття ними знань, умінь, навичок, що забезпечили б оптимальне здійснення інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення професійних та освітніх потреб усіх учасників навчально-виховного процесу. Електронний посібник є сучасною альтернативою традиційним засобам навчання іноземної мови. Уже перевірено практикою, що електронні засоби навчання мають низку вагомих дидактичних переваг порівняно з їхніми аналогами на паперових носіях: гіпертекстова технологія (завдяки застосуванню гіперпосилань) спрощує навігацію й надає студенту можливість вивчати матеріал в індивідуальному режимі; мультимедійна технологія сприяє яскравому унаочненню пізнавальної і навчальної інформації (завдяки використанню тексту, графіки, звуку та відео); на одному носії здійснюється інтеграція значних обсягів різної за природою інформації. Професійно створений електронний посібник ефективно сполучає в собі функції вчителя й підручника, довідково-інформаційного джерела й консультанта, ефективного тренажера й засобу контролю знань. Розробка навчального курсу в середовищі мультимедіа є тривалим і складним процесом, що відбувається в кілька етапів. На підготовчому етапі передбачається написання тексту, підбір ілюстративного та довідкового матеріалу, створення ескізів інтерфейсу й сценарію навчального курсу, а також сценаріїв окремих блоків (анімаційних фраґментів, відеофраґментів, блоків перевірки знань). Повний сценарій електронного навчального комплекту передбачає використання звичайного тексту й гіпертексту з посиланнями на зв’язані теми, розділи чи поняття, на зображення, звуки, відеофраґменти, використання табличної інформації, ілюстративного матеріалу (графіків, схем, малюнків), анімацій, фотоматеріалів, комп’ютерних моделей. Основний етап – це наповнення посібника. Зрозуміло, що зміст останнього має переважати над формою. Форма ж представлення матеріалу повинна бути якомога суворішою. Сторінка не повинна містити зайвої інформації (графічної чи текстової), що могла б відвернути увагу користувача. Після проведення завершального етапу відбувається тестування, редагування, а вже потім – апробація посібника. Для успішного впровадження в практику електронний навчальний комплект варто створювати в тому програмному середовищі, яке студент попередньо опанував на заняттях інформатики. Це дозволить розширити можливості використання електронного курсу – не лише під час аудиторних занять під керівництвом викладача, а й у самостійній роботі студентів. Замість висновку зауважмо, що створення та вибір мультимедійного супроводу навчального процесу, вирішення питання про місце і роль ЕНК на занятті належить викладачеві. Головним у побудові нового освітнього середовища має бути дотримання принципу психолого-педагогічної доцільності застосування інноваційних технологій – як засобу, інструменту підвищення ефективності й оптимізації процесу навчання.